Підготовка педагога до читання і розповідання дітям художніх творів та методика проведення занять

       Готуючись до читання або розповідання дітям дошкільного віку художніх творів, вихователь перш за все повинен з’ясувати, якої саме конкретної мети він хоче досягнути у процесі роботи над даним твором і, виходячи з неї, а також обов’язково враховуючи вікові особливості вихованців, продумати хід заняття, підібрати необхідний наочний та ілюстративний матеріал, підготувати цікаві і доступні для дитячого розуміння запитання й завдання за змістом твору тощо, тобто якнайповніше намітити шляхи реалізації поставленої мети.

       Під час підготовки до виразного читання тексту дітям вихователеві рекомендується:

1)   уважно прочитати текст, уявити собі те, про що у ньому йдеться;

2)   визначити тему, основну думку, основний тон висловлювання;

3)   продумати, з якою метою він читатиме цей текст дітям, у чому буде їх переконувати;

4)   підкреслити найважливіші у змісті слова, тобто логічно наголошені;

5)   визначити паузи;

6)   продумати, як він може використати інші засоби виразності усного мовлення: темп мови, гучність голосу і т.д.

       Дошкільникам також корисно слухати  дитячі твори в аудіозаписах.  Їх розповідають професійні артисти, як правило, звучить музика. Цінність аудіотворів полягає у тому, що вони підштовхують дітей до створення власних зорових образів. Слухаючи правильну мову, діти  й самі вчаться говорити грамотно, виразно; формується їх інтерес до якісної літератури. Корисно слухати один і той же твір у декількох варіантах, у виконанні різних акторів – це розбиває стереотипи й розвиває творче мислення. 

       Для актуалізації опорних знань дошкільників і підготовки їх до сприйняття нового твору вихователь може використати загадки, спеціально підібрані запитання, ілюстрації до твору тощо. Можна показати дітям ряд послідовних сюжетних малюнків до тексту твору або ілюстрації у книзі (звичайно, за умови, що вони якісні, яскраві, високохудожні) і запропонувати спочатку спробувати самим розповісти дану історію по малюнках, здогадатися, про що ж саме йтиме мова у цій казці (оповіданні, поезії і т.ін.). Слід заохочувати дітей до фантазування: «Спочатку ви придумаєте казку по малюнках, а потім ми прочитаємо, що ж там насправді відбувалося». Завдання такого типу сприяють активному розвитку мовлення дітей дошкільного віку.

       Якщо в процесі читання (розповідання) твору дитина робить коментарі або задає запитання за його змістом, не слід залишати їх без уваги. Адже цим вона позначає важливі для себе моменти, дає педагогові ключик до своїх переживань. Можна також переадресувати запитання дитини їй самій: «А ти як вважаєш?». По ходу розповіді можна запропонувати дошкільникам припустити, передбачити, вгадати, пофантазувати: «Як ви думаєте, що зробив герой потім?», «Цікаво, що він подумав?» тощо.  

       Після читання (розповідання) робота над твором не закінчується. Можна запропонувати такі завдання:

       -- поставити дітям запитання за змістом прослуханого твору (чіткі, зрозумілі, лаконічні);

       -- попросити дітей якомога детальніше переказати сюжет історії, згадати найяскравіші деталі;

       -- запропонувати дітям намалювати ілюстрації до твору або виліпити з пластиліну персонажів, які найбільше сподобалися;

       -- пограти з дошкільниками «в театр» -- запропонувати розповісти текст твору «по ролях» або  розіграти сценку (можна також за допомогою іграшок або ляльок);

       -- запропонувати дітям переказати твір від першої особи – від імені найулюбленішого героя;

       -- запропонувати дітям придумати продовження історії – що ще могло трапитися з героями твору? як склалася їхня подальша доля?

       -- запропонувати вирішити нестандартні ситуації, наприклад: «Лисичка з’їла колобка. А колобок у животі лисички за допомогою чарівних слів перетворився у велетня і став заважати лисичці. Що трапилося далі?».

       У кінці заняття слід обов’язково підвести підсумок, щоб з’ясувати, наскільки повно діти засвоїли матеріал.